10 - Г класс

ВРП

parabas — Wed, 11 Feb 2009 15:30:54 GMT

Всі революційнй події
Він дуже і дуже вітав
Не тратив ніколи надії
Не вмирав!.

Червоним окинувши оком
Людей знавіснілих ряди
Свобода літає високо
Знайди!

Мільйони очей усі в небо
А там копошиться мара...
Вершить снігопади і в себе
Безпомічно пронира!

Боялася вдома і раптом
Вії крутнулися в оці
Дивись,за вікном в проволоці
Прозорий,блідий,наче привид
Страшною,шаленою міццю
Ворухнувся УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР..

Пташка Фантастика Комусь Маленькому

parabas — Wed, 11 Feb 2009 15:25:47 GMT

До мене пташка завітала з хмари
Зі світу світла сонця крізь бурульку
Я пригощала солодощами- марно
Пташка маленька-на долоньці кулька.

Пташки цукерок смачних не їдять
Ми зрозуміли це з її образи
У неї вдома дітки верещать
Сльози закрапали у нас відразу.

Зігрілось пташеня в моїх долонях
І напилось холодної водички
А поки гралося з м'ячем-
Готова годівничка!

Всім фіналістам!

parabas — Sat, 06 Dec 2008 14:10:42 GMT

Радійте браття, України діти,
Недовго за уроками сидіти!
Радійте, бо вже ніди правди діти-
Обрали нас в Америку летіти...

Хоч в Вас попереду завдання трудні
Вам подзвонили всім у грудні
І чемний голос через гіс
Промовив: "Ви Кривопалий Денис?"

Радійте друзі, всіх люблю дуже.
Бажаю наснаги, натхнення і сил,
Бажаю всім знання щирості душ,
Щоб привітав і Обама і Буш.

Весь їх народ з середини прознать,
Всі їхні хитрі традиції взнать,
І як неможна їх всі подолать.
Треба очолить - хоч сісти хоч впасть!

Та про борщ з салом Вам зась забувать!
Сил, знань, витримки!!!

By S. Pryskoka
1.12.08

Moody Muse

parabas — Thu, 27 Nov 2008 13:04:56 GMT

Мені обридло це безглуздя віршування
Ці часточки душі мені вже не вернуться
Стомилась муза з довгого неспання
Та й вірші вже неправдою здаються...

В квартирі вітряно а я не сплю ще й досі:
Я гріюсь коло полум'я від свічки
валяюсь долі у незручній позі;
Мабуть вже втрете оціеї нічки

Вона сидить змарніла коло мене
Моя ти музо,рідна,пробачай
Ти так трудилась, моя люба нене,
А віск у свічці мов загуслий чай.

І горить папір і попіл осипається з очей
І думки всі у всесвіт повертає
Той час моїх недоспаних ночей
Вже не вернуть і це мене картає.

Евтерпо,рідна,не губи надії,
Бо ми з тобою стрінемося знов
А зараз палять нас вогні чужії
Ми горимо, а з нами і любов.

Ми візьмемо її і будуть нові рими
І осінь буде кращою для нас
А зараз скористаємось старими
Щоб в нашій печі вогник не загас!

Вся справа в тому...

parabas — Mon, 17 Nov 2008 17:02:31 GMT

... Що найскладніше в житті людини - її вибір, що молекули на поверхні рідини перебувають в інших умовах, ніж молекули всередині; що родзинки теж колись біли виноградом; що думки в голові зовсім інакші ніж на папері; що життя складається з буденних речей, якими ми захоплюємося; що цінувати починаєш лише тоді, коли втрачаєш; що гроші ні до чого не придатні, якщо їх не витрачати; що натуральне господарство може виявитись раціональним у час єкономічної кризи; що діти не відповідають за скоєні батьками вчинки; що без минулого втрачаешь майбутнє; що нема ідеальних людей в ідеальному суспільстві (якого, до речі, також немає); що зима застає зненацька; що капелюх - важлива деталь твого гардеробу. І вся справа в капелюсі... І ще одне:

16.11.08
Вечір. Фізика. Гарячка (Чай)

Іноді надихають зовсім безглузді речі, наприклад підручник з фізики...
ЯКУ Я ТАК ЛЮБЛЮ!!!

Ідея Їжачка-БороВичкА

parabas — Wed, 12 Nov 2008 14:11:27 GMT

Дарвін повільно закрив свою книжку
Зняв окуляри і забрався у ліжко...
Він мусить забуть науковий доробок.
І берегтись від старечих хворобок...

Єволюції батько спочиває в оселі
На заміну йому вже тварюкі веселі
Поспішають-гадають: "ми зробимо діло,
І діяти станемо чесно і сміло...."

     Вони цікаві й розумні, відверті і різні за своєю природою. Кожен з них - унікальний: колір очей, серце, комп'ютерні програми, думки і світогляд.
     Ой, я забула спочатку написати. Вони - це пупсики, тобто деякі з нас, які не соромляться такої назви. Пупсики живуть у своєму власному світі, який самі створюють і пізнають. Вони змушені коритися правилам суспільства, але іноді викидають таке-ее! Що суспільство здійснює важливий хімічний процес - Випадає в осад. Вони самобутні, трохи дивні, навіть для Санта-Клауса, у якого зараз багато справ, купа невирішених питань щодо поступового вимирання людської віри у казки і фантазії. Пупсикам це болить, і їх душевні сльози розтоплюють жорстокий світ. А якщо їм щось не по душі - вони, як ХТОСЬ написав на класній дошці " пупсики машуть ручками... кажуть "Бува"... і звалюють!"
     Якщо ти відповідаєш цим ознакам, ти - пупсик. Якщо ні - вибір за тобою...

By S. Pryskoka.

Цілодобово

parabas — Tue, 11 Nov 2008 14:28:58 GMT

Сидить на холодному ліжку
Фантазує,так зручно і тепло
На колінах тримає книжку
А надворі вже майже смеркло.
Одяг ніжно на поверхні тіла
На дворі осінь,як ти й хотіла

Нечупара-туман залізає у хату
Рішуче розсуває фіранки
Гарячка у чашці чинить опір завзято
Прохолоді,що віщує ранок
В твоєму світі зараз миру нема-
В чашці з чаєм підводна війна.

Жовтяки на асфальті і подих дитини
Відчуваєш вітрище вухами
Холодний і чужий,що сонячної днини
Не мовчить і все дмухає,дмухає...
Я буду собою в своєму місті
Я - неначе летюче листя.

Уночі,як свідомість суне пальці в розетку
І лежатиме поруч зі мною
Ти дістань гаманець і підкинь-но монетку
Де я буду - жива чи з тобою?
Восени не буває ніколи "раптово"
Пам'ятай - я тут цілодобово.

by S. Pryskoka

parabas — Thu, 30 Oct 2008 12:06:32 GMT

ПРосякнутий думками Килимок,
Втоптали змучені до болю ноги
Зачиниш на ніч двері на замок
Від пяних волоцюг з великої дороги
Зелена стеля, дзеркала і пасма
Твого каштанового довгого волосся
Не знаеш де знайти життєве гасло,
В якому полі виростить колосся
Краплинки сонця на зубах і носі
Спокусливо гукаючи зникають
Невже в пункті призначення і досі
Ридають мовчки і тебе чекають?
Веселий час, як свято, коли СНІД
Поволі носить лайфи в потойбіччя
І вир думок у них із часом зблід
А чорний ВІЛ червоного катує на узбіччі
Терпіти правду марно і ти заплющив очі
Сказав - заповнив голову дурнею
Страждав і плакав глянцевої ночі
Колись дружив ти з мозком, зараз - з нею.
Сріблясті барви і теплі ясні зорі,
колись вночі ти шепотів "I will"
І знав що незабаром буде горе
Що обернеться simple sex у ВІЛ
Любов твоя...ганьба твоїй любові
Й довіра ваша то велика срака
Усі секрети ви ділили в колі
А про діагноз і забули (з переляку)
Біліє ковдра, випрана в неділю
Рясніють сльози в чашці з молоком
Варто сказати було тільки "Тобі вірю"
Всю радість потім вишибуть ривком
Звуть насолоду різними словами
Всі відчуття і крики не сховать
І рідні з соромом кивають головами
"Отямся! Я ж ось тут, потрібно тільки взять"
Насамперед безпека - памятай
По тілу струмом ейфорія лине
Пізніш е жалості до себе не чекай
А ця гидота тебе не покине
Постійна пильність - ось для тебе гасло
У темряві звучать удари серця
І з тихим плюскотом додолу ллються
Уже любити серцю не придеться
І щоб життя в тобі колись не згасло
Запамятай це, інше все минеться!

Наша школа с высоты птичего полета... хотя нет, на такой высоте птиц я не встречал!

parabas — Thu, 18 Sep 2008 16:55:54 GMT

Вот так выглядит наша школа!!! Снимок сделан с высоты 340 метров.